- недійсний
- [неид’і/йснией]
м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
недійсний — прикметник … Орфографічний словник української мови
недійсний — а, е. 1) Який не має законної сили. 2) Який не існує; нереальний. 3) рідко. Те саме, що недійовий 1) … Український тлумачний словник
недійсність — ності, ж. Абстр. ім. до недійсний … Український тлумачний словник
нескутечный — недійсний, безрезультатний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
неістинний — а, е. 1) Який не є іситинним, не відповідає істині (у 1, 3 знач.). 2) Недійсний, несправжній … Український тлумачний словник
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
вигаданий — (який насправді не існує), видуманий, придуманий, надуманий, недійсний; леґендарний, міфічний, мітичний, апокрифічний книжн. (який існує лише в леґендах, мітах) Пор. нереальний I, уявний … Словник синонімів української мови
неважний — на, не, Гж. Недійсний, без вартості. Тот білєт неважний … Словник лемківскої говірки